16 мая 2016 г.

Суд признал незаконным захват «Киевским патриархатом» Сретенского храма в Константиновке

16 мая 2016 в Хозяйственном суде Донецкой области в Харькове состоялось очередное заседание по делу о захвате представителями «Киевского патриархата» Сретенского храма г. Константиновка (подробности дела смотрите здесь и здесь).

Стороны предоставили суду документы, подтверждающие их взаимные претензии. Документы были переданы судье, после чего был объявлен перерыв. После перерыва было зачитано решение суда, в котором признавалось, что протокол заседания приходского совета Сретенского храма за апрель 2015 года не является действительным ввиду незаконности внесённых в него изменений.

Таким образом, в деле о захвате Сретенского храма Горловская епархия Украинской Православной Церкви одержала победу.

У представителей «Киевского патриархата» есть возможность подать апелляцию в течение 15 дней.

Приводим полный текст решения суда, опубликованный в едином государственном реестре судебных решений:

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.05.2016 Справа № 905/904/16

за позовом Горлівської Єпархії Української Православної Церкви, м.Горлівка, Донецька область

до Релігійної Православної громади «Свято-Стрітенської Парафії Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області», м. Костянтинівка, Донецька область

про визнання недійсним рішення.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 155 від 26.10.2015;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність б/н від 18.12.2015.

Горлівська Єпархія Української Православної Церкви (далі — позивач) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Релігійної Православної громади «Свято-Стрітенської Парафії Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області» (далі — відповідач) про визнання недійсним рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.04.2015 було проведено Парафіяльні збори відповідача, на яких були прийняті рішення про обрання членів Парафіяльної ради, а саме голови, помічника та скарбника, обрання членів Ревізійної комісії парафії та прийняття нових членів Парафіяльних зборів. Зазначені рішення позивач вважає недійсними, оскільки прийняті з порушенням вимог Статуту відповідача, а також положень Статуту Про управління Української православної Церкви.

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог позивача, вважаючи, що позивачем не доведено порушення його прав, а рішення зборами були прийняті з дотриманням вимог статуту відповідача та статуту про управління Української Православної Церкви.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно виписки з журналу № 14 засідання ОСОБА_3 Української Православної церкви від 29.07.1994 № 195, було утворено Горлівську єпархію, виділивши її зі складу Донецької єпархії (а.с.68).

Посаду керуючого Горлівською єпархією Української Православної Церкви з 28.01.2007 по теперішній час обіймає архієпископ Горлівський і ОСОБА_4 (ОСОБА_5, 31.10.1976 р.н.), що підтверджується довідкою Митрополита Бориспільського і Броварського, керуючого справами Української Православної Церкви (а.с.81) та копією Указу Митрополита Київського і всієї України ОСОБА_2 від 28.01.2007 № 57 (а.с.82).

Указом єпископа Горлівського та ОСОБА_4 від 10.09.2012 № 67 протоієрей ОСОБА_6 був призначений настоятелем Свято-Стрітенського храму м. Костянтинівки (а.с.22).

15.04.2015 Парафіяльними зборами релігійної православної громади «Свято-Стрітенська парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області» були прийняті рішення про обрання членів Парафіяльної ради, а саме голови, помічника та скарбника, обрання членів Ревізійної комісії парафії та прийняття нових членів Парафіяльних зборів, які були оформлені відповідним протоколом (а.с.59-61).

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як встановлено ч.1. ст.1 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі — підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

12.01.1995 Горлівська Єпархія Української православної церкви була зареєстрована як юридична особа, ідентифікаційний код 21969060, що підтверджується випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.80).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Релігійної православної громади «Свято-Стрітенська парафія Горлівської Єпархії Української Православної церкви міста Костянтинівки Донецької області», 25.03.2011 було проведено державну реєстрацію зазначеної юридичної особи, ідентифікаційний код 37544126 (а.с.20).

Згідно з ч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об’єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Релігійна організація визначається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обовязки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення) (ст.13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).

Як зазначено в п.3 Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 29.02.96 № 02-5/109, спори релігійних організацій між собою та з іншими юридичними особами підлягають вирішенню на загальних підставах в господарських судах відповідно до їх компетенції, за винятками, передбаченими в законодавстві.

Відповідно до п.1.1. Статуту Релігійної Православної громади «Свято-Стрітенської Парафії Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області» (далі — Статут Парафії), в редакції що діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень, Свято-Стрітенська парафія м. Костянтинівки Донецької області є первинним структурним підрозділом Української Православної Церкви, який безпосередньо входить до складу Горлівської єпархії (а.с.14-19).

Парафія у своїй релігійній та адміністративно-фінансовій діяльності підзвітна єпархіальному архієрею (п.1.6 Статуту Парафії).

Крім того, як зазначається в 2 абзаці пункту 1 Розділу 8 Статуту про управління Української Православної Церкви (далі-Статут по Управління), Парафія становить частину єпархії, яка перебуває під керівним наглядом свого єпархіального архієрея і керується священником-настоятелем, який призначається єпархіальним архієреєм.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прийняттям рішень відповідач впливає на права та/або охоронювані законом інтереси позивача.

Парафія здійснює свою діяльність при дотриманні діючого законодавства, Статуту Української Православної Церкви, Статуту Горлівської єпархії. У своїй діяльності парафія керується Статутом Української Православної Церкви, постановами зборів Української Православної Церкви, ОСОБА_7 Української Православної Церкви, Указами єпархіального архієрея, визначеннями Помісного та Архієрейського Соборів (п.п. 1.4., 1.5. Статуту Парафії).

Пунктом 1.7. Статуту Парафії визначено, що Парафія володіє правами юридичної особи у рамках, визначених цим Статутом, Статутом Української православної церкви та Статутом Горлівської Єпархії, має штамп та печатку зі своєю назвою.

Відповідно до п.2.7 Статуту Парафії, Парафію очолює настоятель, який призначається єпархіальним архієреєм. Аналогічне за змістом положення міститься в п.13 розділу 8-А Статуту про управління, відповідно до якого Парафію очолює настоятель, який призначається єпархіальним архієреєм для духовної опіки віруючих та керування причтом і парафією. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архієрею.

До повноважень настоятеля, згідно з п.2.7.3 Статуту Парафії, а також підпункту «е» пункту 15 Розділу 8-А Статуту про управління, відноситься скликання та головування на Парафіяльних зборах.

Визначення порядку денного Парафіяльних зборів Парафії віднесено до компетенції настоятеля Парафії спільно з Парафіяльною радою, відповідно до п.34 Розділу 8-Г Статуту про управління, а п.35 Розділу 8-Г цього ж акту передбачено, що роботою Парафіяльних зборів керує настоятель згідно з ухваленим регламентом.

Відповідно до п.38 Розділу 8-Г Статуту про управління протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем, секретарем та пятьма членами зборів, які обираються для цього. Пункт 40 Розділу 8-Г Статуту про управління вказує, що протоколи Парафіяльних зборів затверджуються єпархіальним архієреєм, і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності.

Відповідачем доказів скликання парафіяльних зборів настоятелем ОСОБА_8 суду не надано. Також не доведено і головування настоятелем на зборах проведених 15.04.2015. Не надано відповідачем і доказів на підтвердження визначення порядку денного зборів у спосіб передбачений п.34 Розділу 8-Г Статуту про управління.

Суд відхиляє докази відповідача про призначення чергових парафіяльних зборів на підставі розпорядження від 07.04.2015 підписаного настоятелем прт. ОСОБА_9, оскільки відповідачем не надано доказів про призначення ОСОБА_9 настоятелем, а з наданих відповідачем доказів вбачається, що ОСОБА_9 є благочинним.

Суд не приймає доводи відповідача про правомірність скликання зборів благочинним на підставі п. 33 Розділу 8-Г Статуту про управління, відповідно до якого, парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою або за розпорядженням архієрея благочинним, або іншим уповноваженим представником єпархіального архієрея у міру потреби, але не рідше ніж один раз на рік, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності розпорядження архієрея про скликання зборів благочинним.

В протоколі зборів, проведених 15.04.2015, не зазначаються які саме особи приймали участь у зборах та приймали рішення, а зазначається лише загальна кількість таких осіб. Відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у осіб які приймали участь у зборах 15.04.2015 статусу члена парафіяльних зборів.

Крім того, в порушення п.38 Розділу 8-Г Статуту про управління, протокол зборів проведених 15.04.2015 не підписаний настоятелем та пятьма членами зборів, які були обрані для цього.

Окрім зазначеного, в порушення п.40 Розділу 8-Г Статуту про управління, протокол зборів не затверджений єпархіальним архієреєм.

Таким чином, оскільки скликання Парафіяльних зборів, проведення зборів та, відповідно, прийняття на зборах рішень відбулось з грубим порушенням положень Статуту відповідача та Статуту про управління, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними рішень прийнятих на парафіяльних зборах оформленим протоколом зборів від 15.04.2015.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст.38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Згідно з ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню повністю.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Взнати недійсними рішення, прийняті 15.04.2015 Парафіяльними зборами Релігійна Православна громада «Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної церкви міста Костянтинівка Донецької області» (теперішня назва: Релігійна Православна громада «Свято-Стрітенська Парафія Донецької Єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області») (ідентифікаційний код юридичної особи 37544126).

Стягнути з Релігійної Православної громади «Свято-Стрітенської Парафії Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області» (ідентифікаційний код юридичної особи 37544126, 85102, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Калініна, буд. 1-А) на користь Горлівської Єпархії Української Православної церкви (84634, Донецька область, м.Горлівка, вул.Вострухіна, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 21969060) 1378грн. витрат з оплати судового збору .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 23 травня 2016 року.

Суддя О.В. Говорун

«Киевский патриархат»: почему православные против?

Митрополит Митрофан: Действия сторонников «Киевского патриархата» вызывают глубокое разочарование у христиан всего мира